Авторський акровірш, присвячений Григорію Сковороді

      Зодчому Храму Духовного

   Господь послав Вкраїні мудреця,

   Розумного і славного пророка.

   И возвеличив він людські серця,

   Горів натхненно й карбував слова глибокі.

   О наш філософе! З сумою на плечах 

   Рахунок крокам забував ти в полі.

   І часу вічного політ в твоїх очах,

   Його безмежжя в нашій славній долі.

   Свободу помислів, думок рясний розмай, 

   Крупини щастя, радості і сили.

   Окраєць неба рідного, наш край 

   Відкрив ти для нащадків, друже милий.

   Од роду в рід ми з честю пронесемо 

   Розумні, мудрі вчення - афоризми.

   Одвічний зміст їх ми іще збагнемо - 

   Духовні промені окреслять знак харизми.

   А поки сад божественних пісень

              Нуртує в душах рідного народу,

              Ти, Вчителю, живеш в серцях людей, 

              Єднаєш нас від заходу до сходу!

                                                      Наталія Крупа